7 вер. 2017 р.

Благодійність в освіті ― у законному руслі

1. ДЖЕРЕЛА  ФІНАНСУВАННЯ  НАВЧАЛЬНОГО  ЗАКЛАДУ
Бюджетне фінансування
Благодійні внески
2. СПОСОБИ  ЗБОРУ  ТА  ПЕРЕДАЧІ  БЛАГОДІЙНИХ  ВНЕСКІВ
    Індивідуальна та спільна благодійна діяльність  
Публічний збір
Передача цінних та малоцінних товарів
Передача дрібних товарів
Надання послуг та виконання робіт
Презенти вчителям
3. СПОСОБИ  КОНТРОЛЮ
Умови залучення благодійних внесків
Систематичнi письмовi звiти
Запити на інформацію
Відмова від надання благодійних внесків
Вивчення нормативно-правових актів
Подання звернень

                   1. ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Державні та комунальні навчальні заклади мають різні джерела фінансування, основними з яких є державний та місцевий  бюджети, а благодійні  внески - одним з додаткових   (Закон України Про освіту”, ст.61; Постанова КМУ №6 від 29.03.16 р. “...надання освітньої субвенції…”;  Бюджетний  кодекс України, ст.103, ст.71.3).   
        Бюджет навчального закладу складається з загального та спеціального фондів.   Кошти державного бюджету потрапляють в загальний фонд, кошти місцевого бюджету розподіляються між  обома фондами, а самостійно зароблені закладом кошти (власні  надходження) - в спеціальний.  
 Власні надходження поділяють на дві групи (Бюджетний  кодекс України, ст.13.4):
:       --- перша група - зароблені  закладом кошти (оплата за надані освітні послуги; кошти, отримані з продажу вироблених учнями товарів; плата за надання в оренду майна та приміщень; продаж майна тощо);
        --- друга група - подаровані закладу кошти (благодійні внески, гранти, дарунки; кошти, що отримують бюджетні установи для виконання цільових заходів).  
                
          Бюджетне фінансування
      Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної  та повної загальної середньої освіти в державних і комунальних навчальних закладах. Потреби закладів задовільняються державою першочергово, відповідно до нормативів (Конституція України, ст.53, Закон України Про освіту”, ст.3.1, ст.63.6).                                                                             
      Наприкінці календарного року фінансові органи доводять до управлінь освіти інформацію про обсяг коштів, який може бути виділений протягом наступного року для фінансування потреб навчальних закладів  (Постанова КМУ від 28.02.02 р. №228 “...порядок складання...кошторисів бюджетних установ”, п.10).
      У той самий час управління освіти (окремі або централізована бухгалтерії) готує проекти кошторисів навчальних закладів, до яких включаються подані керівниками навчальних закладів господарські потреби, фінансування яких необхідне для функціонування закладу (“...порядок складання...кошторисів бюджетних установ”, пп.11,12). Потреби мають бути достовірними.
      Кошторис - основний фінансовий документ, яким встановлюються отримання (доходи) та розподіл (видатки) коштів, призначених для фінансування потреб навчального закладу протягом року  (Наказ Мінфін від 14.01.11 р. №11  “Про бюджетну класифікацію” доходів, видатків та кредитування).  Розрахунок до кошторису - додаток до кошторису, який містить детальну інформацію щодо розподілу коштів загального фонду. Протягом року до кошторису можуть вноситися зміни. Уточнений кошторис - кошторис з внесеними до нього змінами.
      До кошторису обов`язково вносяться першочергові  потреби закладу - поточні потреби за кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ) 2000  (постанова КМУ від 28 лютого 2002 р. № 228  “...порядок складання...кошторисів бюджетних установ”, п.20;  наказ Мінфін від 12.03.12 р. №333   “...економічна класифікація видатків бюджету…”).
       Використання коштів за іншими, ніж вказано у кошторисі, напрямками вважається нецільовим (Бюджетний кодекс, ст.119).
       Картка аналітичного обліку касових видатків закладу містить інформацію про касові видатки у розрізі кожного місяця.
                                           
      Відповідальність за організацію фінансового забезпечення навчальних закладів несе управління освіти (Положення  про управління освіти Житомирської  міської  ради, п.3.4).  
      Для дофінансування потреб закладу можуть бути залучені додаткові джерела фінансування навчального закладу, у тому числі благодійні внески (Закон України Про освіту, ст.61).

         

                Благодійні внески

Освіта є однією зі сфер благодійної діяльності (Закон України “Про благодій ну діяльність”, ст.3), тому батьки на добровільній основі мають право надавати навчальному закладу допомогу (Закон України “Про благодійну діяльність та благодійні організації”, ст.1).
Зі свого боку бенефіціар (заклад, управління освіти, місцева рада - отримувач благодійної допомоги) накладає певні вимоги до отримання і використання благодійних внесків. Якщо коштів державного, місцевого бюджету та власних надходжень 1 групи (Бюджетний  кодекс України, ст.13.4) не вистачає для фінансування потреб закладу, бенефіціар (заклад, управління освіти, місцева рада) може звернутися до батьків та інших благодійників з метою залучення власних надходжень 2 групи - для цього набувач допомоги (бенефіціар) має сформувати та оприлюднити список потреб, на фінансування яких можуть бути напрямлені благодійні внески, та вказати кола осіб (заклад, дитячий колектив, працівник), які користуватимуться допомогою  (інструкція з підготовки бюджетних запитів, пп.2.9-2.11,5.1постанова КМУ від 04.08.2000 р. №1222  “...порядок отримання благодійних внесків…”; постанова КМУ від 17.08.98 р. №1295 ...порядок розподілу  товарів...“).
    Благодійний внесок може бути наданий у вигляді грошей, товарів, послуг (Закон України “Про благодійну діяльність…”, ст.5) та використаний для “організації основної діяльності бюджетних установ” (Бюджетний кодекс України, ст.13.4) - за напрямами видатків закладу (Постанова КМУ від 04.08.2000 р. №1222 “...порядок отримання благодійних внесків…”, п.2; наказ Мінфін від 12.03.12 р. №333   “...економічна класифікація видатків бюджету).
Основною діяльністю навчального закладу є навчально-виховна діяльність (додаток 14). Отже, благодійний внесок, переданий навчальному закладу, може бути спрямований керівником закладу на придбання товарів, послуг у відповідності до оприлюдненого ним списку потреб на покращення навчально-виховної  діяльності закладу: придбання навчально-виховної літератури, технічних засобів та обладнання для навчальних цілей, спортивного інвентарю, організацію заходів тощо.
Планування надходжень благодійних внесків можливе тільки при наявності відповідних документів, які передбачають такі надходження  (“...порядок складання...кошторисів…”, пп.18,21).
Керівник закладу/управління освіти (той, кому підпорядкована бухгалтерія) забезпечує повний облік благодійних грошових коштів, товарів, послуг, робіт (ЗУ Про бухгалтерський облік …”, ст.8.3; Постанова КМУ від 17.08.98 р. №1295 ...порядок розподілу товарів...“, п.8). Щомісяця складається звіт про надходження благодійної допомоги (“...порядок складання ... кошторисів...”, п.49, абзаци 5-6,11)  Інформація про надходження та використання благодійних внесків вноситься до спеціального фонду уточненого кошторису. 
     
Батькам слід розрізняти:
        -благодійні внески - кошти, які витрачаються на додаткове фінансування потреб закладу, пов`язаних з основною діяльністю (власні надходження 2 групи);
        -подарунки закладу - товари, які надаються понад потреб закладу за згодою керівника закладу  (особливості оподаткування подарунку визначаються законодавством);
-оплату послуг - послуги репетитора, платні гуртки, харчування, екскурсії, платні вистави, платні підручники та друковані зошити  (Постанова КМУ №796 від 27.08.10 р.  “Про затвердження переліку платних послуг…”).  Закладом повинен бути складений, затверджений та розташований у доступному місці перелік платних послуг. Батько дитини особисто пише заяву/укладає договір про отримання певної послуги. Оплата за платні послуги відноситься до власних надходжень 1 групи (надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством) та зараховується до спеціального фонду закладу (Бюджетний кодекс України, ст.13.4);
-кошти, витрачені на особисті потреби - придбання особистих речей для навчання, організація за ініціативою батьків подарунків/свят для дітей;
-подарунки вчителям.
     
     Ініціатором благодійного внеску може бути бенефіціар - у такому випадку оприлюднюється список потреб, які потребують додаткового фінансування.
     Якщо ініціатором благодійної допомоги у вигляді товара, роботи, послуги виступає благодійник - він звертається до  керівника закладу, щоби дізнатися, чи відповідає запропонована ним допомога  потребам закладу. Керівник, з урахуванням рекомендацій управління освіти, міськради, визначає можливість використання допомоги: благодійного внеску у відповідності до списку потреб або подарунку   (Постанова КМУ від 17.08.98 р. №1295   “...порядок розподілу товарів…”, п.1,4).                                                                
     Благодійник має право вказати  (усно, у письмовому вигляді: звернення або договір пожертви) напрямок використання внеску (Закон України “Про благодійну діяльність ...”,ст.6, пп.1,5-7, Цивільний кодекс, ст.729-730ст.208). Такий внесок називають пожертвою.  Договір пожертви (додаток 1дозволяє контролювати її використання з моменту передачі закладу.  Якщо пожертва цінна, договір укладається обов`язково (Цивільний кодекс України, ст.719, 729). Законодавством критерії цінності не визначені (Роз`яснення Міністерства юстиції України від 16.03.11 р.  щодо договору пожертви), отже цінність пожертви визначається за бажанням сторін договору.
          2. СПОСОБИ ПЕРЕДАЧІ ТА ЗБОРУ БЛАГОДІЙНИХ ВНЕСКІВ
              Індивідуальна та спільна благодійна діяльність  
        Благодійний внесок може бути індивідуальним та спільним (Закон України “Про благодійну діяльність…”, ст.5).  Можливі такі форми спільної благодійної діяльності:
  1. Батьки можуть створити благодійну організацію, у т.ч. благодійний фонд (додаток 2 (Закон України Про благодійну діяльність”, ст.13.4).
  2. Закон  України  “Про благодійну діяльність” (ст.9) надає можливість створення ендавмент-фонду - у такому випадку для спільної благодійної діяльності використовуються  відсотки накопичених благодійних коштів.  
  3. Група батьків може передати закладу товари/послуги.
          Цивільний кодекс України передбачає в такому випадку укладання між батьками договору про спільну діяльність (додаток 3). В договорі прописуються умови спільної благодійної діяльності  (ст.1130-1131 - про договір, ст.638-649 - укладання договору). Договір про спільну діяльність врегульовує збір коштів серед тих батьків, які є учасниками договору.    
          Якщо договір про спільну діяльність не оформлений, збір коштів серед батьків треба вважати безпідставним. У такому випадку може відбуватися порушення прав окремих батьків.
          Розповсюджена хибна точка зору, що для усіх батьків благодійні  внески є обов`язковими та повинні бути однаковими за величиною. Наприклад, внесок підносять як борг, оплату за послугу, “дозволяють” не робити внесок чи робити частково, внесок може впливати на відбір учнів до класу (групи), школи (садочка) комунального навчального закладу.  Усі ці випадки є порушенням конституційного права людини на користування власністю  (Конституція  України, ст.41), законного права на добровільність благодійного внеску  (Закон  України  Про благодійну діяльність”, ст.1), права на доступність та безоплатність освіти у державних та комунальних закладах  (Конституція України, ст.53;  Закон України Про освіту”, ст.3.1, ст.63.6;  Постанова  КМУ  від 27.08.10 р.   №778   “Про затвердження  Положення  про загальноосвітній  навчальний  заклад”,  пп.18,74).   Кожен благодійник має право робити чи не робити внесок, виходячи зі своїх можливостей та бажань.
          Якщо батьківський колектив на зборах при достатній кількості людей (більш ніж половина колективу) шляхом голосування приймає рішення, таке рішеня можна вважати дійсним. Рішення (разом з результатами голосування) вноситься до протоколу.  Але будь-які рішення, які пов`язані із благодійною допомогою закладу, мають характер пропозиції, агітації.      
          У членів батьківських комітетів  та  піклувальних рад відсутнє право здійснювати збір коштів  з  інших батьків та їх розподіляти  (Положення про БК шкіл, пп.3.5,3.13; Положення про БК садочків, пп.4.2,4.8Положення про ради;  Закон  України  “Про благодійну діяльність”, ст.1.1.5;  Закон України  “Про громадські об`єднання”, ст.12.1,ст.24.1).
                                                       

При зборі та передачі благодійної допомоги повинні виконуватися дві умови:
   1) має бути створена можливість благодійнику отримати документ, який підтверджує його особистий внесок   (ЗУ “Про бухгалтерський облік…”, ст.8.2; Наказ Мінфін від 24.05.95 р.  №88 “...забезпечення записів у бух.обліку”, п.2.4);
   2) кожен внесок повинен пройти бухгалтерський облік.
                
               

               Публічний збір

Публічним збором благодійних внесків визнається добровільний збір цільової допомоги  у  формі  готівкових коштів або майна серед невизначеного кола осіб для потреб бенефіціара.  
Коло батьків (учасників навчально-виховного процесу певного закладу) не можна вважати невизначеним колом осіб. Тому в закладах освіти, під час батьківських зборів тощо, публічний збір здійснювати заборонено.
Особа, яка здійснює публічний збір, має діяти на підставі письмового договору з бенефіціаром  (закладом, управлінням освіти, місцевою радою) (Закон України Про благодійну діяльність”, ст.7.4).  В договорі повинна бути зазначена потреба, задля фінансування якої здійснюється збір.

       Передача благодійних внесків у грошовій формі:

  1.  Реєстраційний рахунок навчального закладузареєстрований у державному казначействі   (“Про забезпечення цільового використання…”, п.1). Рахунок можна дізнатися в адміністрації, бухгалтерії закладу (ця інформація повинна бути висвітлена на сайті закладу, інформаційному стенді для батьків). 
  2.  Каса навчального закладу, якщо така є (ЗУ “Про бухгалтерський облік…”, ст.8.4; “Положення про загальноосвітній навчальний заклад”, п.106Про забезпечення цільового використання...”, п.2), у якій Вам повинні видати квитанцію з відбитком печатки закладу, що підтверджує проведення фінансової операції   (...про ведення касових  операцій  у  національній  валюті  в Україні”, п.3.3).  
  3.  Батько, який має письмовий договір з бенефіціаром (закладом, управлінням освіти, місцевою радою) про публічний збір благодійних внесків та діє за умовами цього договору  (Закон України Про благодійну діяльність”, ст.7.4). 
  4. Банківський рахунок благодійної організації (фонду) (додаток 2).  
           Кінцевим отримувачем благодійних внесків є бенефіціар (заклад, управління освіти, місцева рада):  у перших трьох випадках гроші лягають на реєстраційний рахунок закладу, а у четвертому випадку, відповідно до статуту благодійної організації, можуть бути закуплені товари/послуги з метою подальшої їх передачі закладу з відповідним оформленням.

            Передача цінних  та малоцінних товарів

       Усі товари, передані батьками в користування навчальному закладу, повинні проходити бухгалтерський облік. Алгоритм передачі товарів наводимо в додатку 5.
       До цінних (наприклад, комп`ютер) та малоцінних (наприклад, парти) товарів відносять ті, які використовуються більше одного року або мають велику вартість - більше 2500 грн за одиницю  (Наказ Міністерства фінансів України  №611 від 26.06.13 р.  “Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ”, додаток).  
        Для прийому товару за наказом керівника закладу (управління освіти, місцевої ради) утворюється тимчасова комісія (до складу якої входять бухгалтер, інші працівники закладу),   оформлюється акт прийняття-передачі (додаток 6).
        Товару (групі однакових товарів) під час прийому присвоюють інвентарний номер (Наказ Головного управління Державного казначейства України та Державного комітету статистики України від 02.02.1997 р. №125/70  “Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів...”; Господарський кодекс України, ст.139).    Акт прийняття-передачі передається в бухгалтерію. Благодійнику залишають копію (Наказ Міністерства фінансів України від 24.05.95 р.  №88 “Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, п.2.6).
         Товар можна передати як благодійний внесок - за списком потреб, оприлюднених бенефіціаром, або як подарунок - понад потреби.  Укладання договору пожертви (додаток 1надає можливість  здійснювати контроль за використанням внеску, подарунку (Цівільний кодекс України, ст.730).  
                           
                   Передача дрібних товарів
        Усі товари, передані батьками в користування навчальному закладу, повинні проходити бухгалтерський облік. Алгоритм передачі товарів наводимо в додатку 5.
       До дрібних  (малоцінних швидкозношуваних) товарів (канцелярські, гігієнічні, господарські товари, будівельні матеріали тощо) відносять такі, які розходуються протягом року та мають невелику вартість  (Наказ Міністерства фінансів України  №611 від 26.06.13 р.  “Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ). 
       Для прийому товару за наказом керівника закладу (управління освіти, місцевої ради) утворюється тимчасова комісія (до складу якої входять бухгалтер, інші працівники закладу),  оформлюється акт прийняття-передачі (додаток 7).   Акт прийняття-передачі передається в бухгалтерію. Благодійнику залишають копію (Наказ Міністерства фінансів України від 24.05.95 р.  №88  “Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, п.2.6).   
      Малоцінним швидкозношуваним товарам не присвоюють  інвентарного номеру (Господарський кодекс України, ст.139).
                    Надання послуг та виконання робіт
Всі послуги та роботи, виконані батьками на користь закладу, повинні обліковуватися, незалежно від того, виконані вони батьками безкоштовно чи оплачені коштами, зібраними серед батьків.  Алгоритм передачі товарів наводимо в додатку 5.
        Для прийому-здання послуг чи робіт за наказом керівника закладу (управління освіти, місцевої ради) утворюється тимчасова комісія (до складу якої входять бухгалтер, інші працівники закладу),   оформлюється акт прийняття-передачі (або акт наданих послуг, або акт виконаних робіт, або акт прийняття-здання) (додаток 8).  Акт прийняття-передачі передається в бухгалтерію. Благодійнику залишають копію (Наказ Міністерства фінансів України від 24.05.95 р.  №88 “Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, п.2.6).
       Поточні ремонтні роботи в класних приміщеннях на сьогодні у більшості випадків  перекладені  на батьків, однак:
1) до штатного розпису закладу входять робітники, які уповноважені на проведення дрібних ремонтних робіт;
2) створення умов для здобуття громадянами повної загальної середньої освіти - одне з основних завдань органів управління системою загальної середньої освіти (Закон України “Про загальну середню освіту”, ст.36), тобто відповідальність за проведення ремонтних робіт з метою підтримки і покращення умов навчання несе власник-утримувач закладу - місцева рада (управління освіти), а не батьки чи вчителі  (“Положення про загальноосвітній навчальний заклад”: обов`язки вчителів та батьків, пп.83,86,90,91).
 Треба пам`ятати: ремонтні роботи (поточні, капітальні) проводяться за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів та власних надходжень 1 групи спеціального фонду.  Благодійні внески відносяться до власних надходжень 2 групи спеціального фонду закладу та напрямком їх використання має бути розвиток освіти: придбання просвітницької літератури, навчальних  посібників, мультимедійної апаратури, демонстраційних засобів та обладнання, спортивного інвентарю, обладнання спортмайданчиків, проведення навчально-виховних  заходів тощо (Бюджетний кодекс України, ст.13.4).                                                                      
                         
                           Презенти вчителям
      Подарунки вчителям не відносяться до благодійних внесків на користь бюджетного закладу, тому не потребують обліку.  
Категорично забороняти дарунки некоректно, оскільки це є сфера особистих відносин.
       Однак зауважте:
  1. Закон України Про запобігання корупції (ст.23) обмежує: вартість одноразового подарунка - до одного прожиткового мінімума та сумарну вартість подарунків, отриманих протягом року - до подвійного прожиткового мінімума.
        Якщо плануєте привітати педагога від групи батьків:
      2. При зборі однакових грошових сум може бути порушене право володіння власністю окремих батьків (Конституція України, ст.41), тому збирати кошти треба в довільному порядку (кожен вносить, скільки вважає за потрібне).

                            
                                 Чому облік є обов`язковим? 
  1. Правильно складені під час передачі благодійних внесків, подарунків документи дозволяють благодійнику реалізувати право на оформлення податкової знижки  (Податковий кодексст.166).
  2. Бенефіціар - набувач благодійної допомоги (навчальний заклад, управління освіти, місцева рада) зобов`язаний вести облік всіх самостійно зароблених коштів, у тому числі  благодійних внесків, подарунків - це допомагає скласти достовірний  кошторис та уникнути зловживань бюджетними коштами   (ЗУ Про бухгалтерський облік …”, ст.3.1, ст.8.3, ст.11.1;   про порядок розподілу благодійної допомоги“, п.8;    “... про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”,  пп. 2.13, 2.14).  Товари та послуги, передані  закладу  благодійним фондом, так само потребують обов`язкового обліку.                                                                                                                                                                                                            
  3. При правильно проведенному обліку стає можливим контроль.
                                                                                                                                                                                                                                        
                           Чому контроль з боку батьків є важливим?
  1. Благодійник має право (Закон України “Про благодійну діяльність, ст.6, пп.5,6) здійснювати контроль за використанням свого благодійного внеску, подарунку.
  2. Міська рада (управління освіти, навчальний заклад) є підзвітною, підконтрольною і відповідальною перед територіальною громадою  (Статут територіальної  громади міста Житомира, ст.24.3).  Міська рада (та органи державної податкової служби) повинна здійснювати контроль за отриманням, зберіганням, розподілом благодійної допомоги  (Постанова КМУ   №1295 Про затвердження Порядку розподілу товарів, отриманих як благодійна допомога …”, п.9).  
  3. Здійснення контролю робить батьків свідомими суб`єктами благодійної діяльності.
  4. Громадський контроль знижує ризик зловживань у бюджетній сфері.

                              3. СПОСОБИ КОНТРОЛЮ

    Умови залучення благодійних внесків

      Якщо достовірно сформовану потребу навчального закладу неможливо в повному обсязі забезпечити за рахунок державного та місцевого бюджетів, залучаються додаткові джерела надходжень: власні надходження 1 групи, тобто кошти, зароблені закладом, та 2 групи, у тому числі благодійні внески та подарунки батьків.
      Благодійний внесок використовується для фінансування потреб, пов`язаних з основною діяльністю навчального закладу.

       Систематичнi письмовi звiти    

  Законодавством передбачене звітування бенефіціара перед благодійником (Закон “Про доступ до піблічної інформації”, ст.10-1, п.1,4).   Звітування сприяє прозорості використання благодійної допомоги.

      1.  Вимагайте регулярних, в письмовому вигляді звiтiв (на сайті закладу, інформаційних стендах для батьків) про надходженяя та використання благодійних внесків, подарунків (наказ управління  освіти  Житомирської  міської  ради від 21.10.2013 р.  №389  «Про посилення контролю за порядком отримання благодійних внесків» ,п.1.4,1.5).
       2. Про збір та використання благодійних внесків, подарунків звітує керівник закладу, оскільки  внески є частиною бюджету (Постанова КМУ  від 27.08.2010р  №778  “Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад, п.95; Бюджетний кодексст.13.4).
          Передбачений щорічний звіт керівника закладу (Наказ  МОН  України від 23.03.2005 р.  №178  ”Про затвердження Примірного положення  про порядок звітування керівників  … навчальних закладів перед педагогічним колективом та громадськістю”). Керівник повинен звітувати не тільки про благодійні внески, подарунки (2 група власних надходжень, Бюджетний кодексст.13.4), а й про зароблені закладом кошти (1 група власних надходжень) - платні послуги, кошти, отримані з продажу вироблених учнями товарів, плату за надання в оренду майна та приміщень, продаж майна. Відсутність облікованих коштів 1 групи може бути ознакою або низької менеджерської ефективності  керівника, або нецільового використання зароблених коштів.
       3.  Наказом  “...про порядок звітування керівників  …”, п.4  передбачене щорічне таємне голосування батьків з метою оцінки діяльності керівника.
       4. Керівнику закладу в якості  інформаційної підтримки надайте  Пам`ятку (додаток 9).

 

          Запити на інформацію

Закон України “Про доступ до публічної інформації” (розділ ІV) надає можливість громадянину шляхом написання  інформаційних запитів отримувати  інформацію, яка стосується навчального закладу (форма запиту - додаток 10).
В  5-7-денний термін можна отримати  інформацію про робочий штат, харчування, умови навчання, місцеві нормативні акти  тощо.  Потреби, кошторис, розрахунок до кошторису, уточнені кошторис та розрахунок до нього, звіт про надходження та використання коштів загального та спеціального фондів, список товарів та послуг, наданих як благодійна допомога - фінансові документи (додаток 11), які дозволять проаналізувати умови залучення благодійних внесків, обсяг та розподіл облікованих внесків.          
Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по-батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно  (Закон України “Про доступ до публічної інформації”, ст.6.5).
Ст.21.3  Закону “Про доступ до публічної інформації” визначає умови сплати для відшкодування витрат на копіювання та друк, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.
  Але ст.21.4 передбачає безкоштовне надання у будь-якому обсязі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес; ст.14.1.4 зобов`язує розпорядника інформації “визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо”.
 Розпорядник зобов`язаний оприлюднювати визначений перелік (ст.15, пп.1-3) інформації, у т.ч. нормативно-правові акти, звіти, не пізніше 5 робочих днів з дня затвердження документа, а проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.  Якщо такі умови не виконані, нормативно-правові акти, рішення можуть бути оскаржені (ст.23).
                   
                 Відмова від надання благодійних внесків
Якщо можливість надавати благодійну допомогу законними шляхами відсутня, Ваш обов`язок громадянина - відмовитися від надання благодійної допомоги до моменту, коли порядок буде встановлений.

          Вивчення нормативно-правових актів

Вивчення документів (список - додаток 12) формує більш чітке та глибоке уявлення про те, якою є законна процедура збору, прийому, обліку та розподілу благодійних внесків, та надає впевненності  в  своїй  позиції. Текст довідника підготовлений на основі нормативних актів.        

           

                 Подання звернень

Якщо Ваші  зауваження батькам, членам батьківських комітетів не сприяють наведенню ладу, зверніться у письмовій формі до керівника закладу, до  місцевих органів виконавчої  влади, до громадської  організації, статут якої  передбачає розгляд Вашого питання:
- з описанням конкретної ситуації, в якій, як вважаєте, були порушені Ваші права;
- з описанням фактів порушень - з посиланням на  відповіді  на  інформаційні запити та звернення.
         За  Законом України “Про звернення громадян (ст.8)  анонімні  скарги розгляду не підлягають, але (ст.10на усне або письмове прохання громадянина його прізвище, місце проживання та роботи повинні  залишатися нерозголошеними. 
         За Вами залишається право подати скаргу до прокуратури, позов до суду.  Керівники місцевих органів управління освіти, навчальних закладів несуть персональнувідповідальність (довідка про відповідальність - додаток 13) за дотримання вимог законодавства щодо збору благодійних внесків та прозорості  їх використання (Закон України “Про благодійну діяльність та благодійні організації”, ст.27.1;  лист МОН  України  від 15.04.2011 р.  №1/9-289   “Щодо оприлюднення інформації  про використання благодійних та спонсорських внесків”).
           
           Якщо Вам потрібна будь-яка допомога, підтримка або маєте бажання  активно  діяти  на користь українського суспільства, можна звернутися до громадських організацій, у тому числі до  ГО “Демократичний Альянс Жінок”  у Вашому місті.
           Демократичне суспільство серед ознак має високу відповідальність та громадську активність своїх членів. Громадянам України треба вчитися відповідати вимогам нового часу.
     
       З повагою, Наталія Слободянюк член ГО “Демократичний Альянс Жінок”, м.Житомир.  
      Дякую за інформаційну та інтелектуальну підтримку при написанні довідника  Івану Фурлету, Олені Нарожній, Ігору Ржешніовецькому.  
                       
Попередня новина
Наступна новина