30 серп. 2016 р.

Хто стане новим губернатором Житомирщини?

Інформація про чутки щодо кандидатури на посаду голови Житомирської ОДА – Гижко Андрія Петровича, а також пропозиції почати громадські обговорення і скористатися правом громадян на участь в управлінні державними справами…


                                                              розвиток подій
За результатами не дуже переможних місцевих виборів-2015 на Житомирщині, а також провалу деяких напрямів роботи житомирської команди, почали поширюватися чутки про можливу заміну керівника облдержадміністрації. Справа в тому, що ні адміністрація президента, ні віце-прем’єр (на той час – перший) Геннадій Зубко, не були вдоволені наступними провалами:

– не взято під контроль тему бурштину (він так і залишився у людей пов’язаних з Арсеном Аваковим);
– програли коаліційні переговори в Житомирській обласній раді – кандидат від БПП зміг стати лише 1-м заступником голови (і то – лише після прямого втручання Києва);
– нема прогресу зі створенням територіальних громад (що дозволило б через нові «перші» вибори в 2016 році анулювати вплив доволі потужних фракцій «Батьківщини» та її партнерів з РПЛ, «Свободи» та «Укропу» у райрадах за результатами місцевих виборів-2015);
– нема прогресу зі зміною орієнтації регіонального бізнесу (грошові потоки розподіляються між різними політичними кланами, внаслідок чого БПП не має можливості розбудовувати свою мережу в області і стати монопольною, за можливостями впливу, силою).

Після затвердження в квітні 2016 року нового прем’єр-міністра України – Володимира Гройсмана, і відповідно Уряду, позиції Геннадія Зубко послабилися. Не в останню чергу – за результатами контролю за Житомирською областю. Тому було прийнято рішення підсилити Сергія Машковського «господарником» з великим досвідом політичних переговорів та розподілу бюджетних ресурсів та комунального майна – Ігоря Гундича.
За три місяці (травень-липень 2016), Сергій Машковський не показав якихось принципових змін – тому постало питання підсилення Ігоря Гундича. А саме легалізації його першою фігурою, тобто виконуючим обов’язки голови Житомирської ОДА.
3 серпня 2016 року Президент України Петро Порошенко побував на Житомирщині. В цей же день, Сергій Машковський підписав розпорядження№248 від 03.08.2016, яким затвердив новий розподіл обов’язків – і передбачив можливість виконання обов’язків голови облдержадміністрації нещодавно призначеним заступником Гудичем Ігорем Петровичем.
Після цього, всі зрозуміли, що Сергій Машковський буде звільнений, а Ігор Гундич буде репрезентувати в області команду Зубка-Рабіновича-Сухомлина. Це також дестабілізувало облраду: почалися переговори щодо можливості зміни голови з використанням голосів фракцій, які не отримали належних преференцій від партії «Батьківщина». Підсилення голосів БПП і «Самопомічі» голосами від РПЛ, «Укропу» та «Свободи» – за умови вільних голосів «народників» та «опоблоку», створюють передумови для звільнення Анжеліки Лабунської.
16 серпня 2016 року Сергій Машковський – голова Житомирської обласної державної адміністрації, написав заяву на звільнення за власним бажанням. За неофіційною інформацією, такий крок був погоджений під час візиту у Житомирську область Президента України Петра Порошенко на початку серпня.
23 серпня 2016 року, Сергій Машковський пішов у відпустку на 14 днів – в очікуванні указу про своє звільнення.
перші змістовні «викиди»
На тому тижні було святкування дня народження Олександра Ревеги – бізнесмена та народного депутата з Бердичева. На цьому святкуванні було озвучено кандидатуру, яку планується призначити на посаду голови Житомирської облдержадміністрації – 1-го заступника голови Вінницької ОДА Гижко Андрія Петровича.

Питання в наступному: як довго команда Зубка зможе утримувати виконуючим обов’язки Ігоря Гундича? – підстав отримати зараз нове кадрове призначення немає, але й віддавати контроль за облдержадміністрацією людині з Вінниччини, нема бажання.
Можна зрозуміти Володимира Гройсмана: рейтинг БПП катастрофічно падає – і нема гарантії, що вдасться утриматися від позачергових парламентських виборів. Якщо план Яценюка з очищення свого рейтингу від «токсичних активів реформ» буде реалізовано, коаліція розвалиться – і всі інші фракції підтримають проведення позачергових парламентських виборів. Чи можна «базову» для БПП Житомирську область залишати команді Зубка, яка навіть в більш вигідних умовах місцевих виборів-2015, програла «Батьківщині» облраду і багато менш очевидних «контрольних маяків»? А що буде з новими тарифами на газ та відсутністю можливості перекласти відповідальність на НФ-Яценюка?
На цьому фоні, як завжди, «забули запитати народ»…
сценарії участі громадськості
Зрозуміло, що ніхто не буде призначати на таку посаду опозиціонера – зараз за все відповідає президент, і відповідно ні Кабміну, ні самому Президенту Петру Порошенко не потрібно, щоб хтось саботував роботу в регіонах. Тому є два можливих варіанти: або довірена особа («вінницький» або «рошенівський»), або господарник, який би не претендував на політичний вплив – але б давав результати, які можна було б презентувати як здобутки президентської вертикалі влади.
Публічне неврахування цих об’єктивних не публічних інтересів, нічого не дасть: навіть якщо б громадськість лобіювала б якогось опозиціонера і якимось дивом домоглася б його призначення від президента, нормально працювати йому б не дали. Все просто: Кабмін би не давав би субвенції, мінфін затримував би фінансування, регіональні підрозділи держпідприємств (та ж служба автошляхів) займалися б саботажем. Окреме питання було б з правоохоронними органами, які заважали б бізнесу ефективно працювати з бюджетними замовленнями.
Тому сценарій можливої участі громадськості може мати лише три механізми:
  • відтерміновувати призначення «варягів» чи навіть блокувати їх;
  • запропонувати нейтрального господарника;
  • запропонувати місцеву кандидатуру з команди Зубка.
Зважаючи на відмову Сергія Сухомлина від керівництва обласною організацією БПП, команда Зубка почала реалізовувати механізм «відсторонення»: Житомирський міський голова може тепер казати «я не політик – а мер-господарник». Аналогічно, нема сенсу напряму відповідати за область – краще перекласти відповідальність на кого-небудь, і при цьому через заступника Гундича забезпечувати реалізацію своїх інтересів в облдержадміністрації.
Отже, пропонувати свою кандидатуру ніхто не буде: задля отримання відповідного погодження КМУ та указу президента, необхідно буде брати на себе дуже великі зобов’язання по майбутнім виборам. А здатність їх забезпечувати та наявність відповідного фінансового ресурс задля цього у команди Зубка, відомі – не здатні, і вільних великих грошей поки що нема.
Отже: або пропонуємо господарника, або просто намагаємося блокувати призначення «варяга», що об’єктивно буде працювати в інтересах Ігоря Гундича. Бо він довше буде виконувати обов’язки голови, та «варяг» побачить, що потрібна допомога (домовленості) з місцевими елітами.
досвід 2014-го в нагоді
Як ми пам’ятаємо, в 2014 році Рабінович з Сухомлиним вже здійснювали тиск на голову облдержадміністрації Сидора Кізіна. Тоді різні представники громадських організацій, що потім були включені в список кандидатів від БПП до Житомирської міської ради (двоє навіть стали депутатами, один очікує якогось призначення депутата, що дозволило б йому набути повноважень).
Тому логічно, що «барани міськвиконкому» знов вийдуть на акції протесту – і будуть здійснювати тиск на Кабмін та президента в інтересах команди Сергія Сухомлина. Тобто в інтересах подовження повноважень Ігоря Гундича!
чи є в нас господарник?
Серед тих, хто долучився до команди президента і може впливати на процеси в області, така людина є. Звісно, що Олександр Ревега не буде відразу пропонувати свою кандидатуру президенту. Але якщо команда Зубка буде заграватися з подовженням «виконання Гундича», адміністрація президента може здійснити чергове призначення за перевіреним рецептом. Тобто місцевого нардепа-господарника на посаду голови облдержадміністрації.
Частина округів, в яких проводилися проміжні вибори 17.07.2016, вивільнилася саме після призначення народних депутатів України з числа мажоритарників, головами облдержадміністрації!
На користь кандидатури Олександра Ревеги, буде:
– близькість до вінницького бізнесу;
– вміння протидіяти і перемагати лідера обласної «Батьківщини» Анжеліку Лабунську;
– контроль в своєму місті (ніякі «радикали», «кримінали», «патріоти» чи навіть олігархи на кшталт Жебрівського, не змогли притиснути тандем Ревега-Мазур у Бердичеві);
– розуміння потреб бізнесу (крадуть всі – а от створювати умови для бізнесу чомусь вміють лише Коростень та Бердичів, а не Житомир).
Отже: якщо команда Сергія Сухомлина буде занадто сильно лобіювати повноваження Ігоря Гундича, Банкова може відповісти призначенням Олександра Ревеги: нібито і не людина президента (певний час може не впливати на рейтинг БПП та Петра Порошенко), і місцевий (вінницькі «не грали в цьому випадку»).
Мабуть тому Олександр Ревега знає попередні кандидатури і уважно слідкує за перебігом подій?
Б. Бондаренко

Попередня новина
Наступна новина